Сегодни будем говорили про то, як балакає Україна. Найкоротша відповідь на це запитання — дуже по-різному. Перше, що слід знати про українські діалекти — Україна настільки величезна, що було б дивно, якби всі ми говорили однаково. Тож як ми говоримо? Спершу розберімося в термінології. Наріччя — це сукупність близьких діалектів, як географічно, так і за […]
Чи буває взагалі об’єктивно правильна транслітерація між різними системами письма? Якщо ви бачили хоч один випуск квантової філології до цього, то мабуть, уже здогадалися: ні. Не буває. А тепер трохи детальніше. Перш ніж переходити до власне розповіді, слід мати на увазі дві речі. Перше. Транслітерація — це лише метод передачі написання однієї графічної системи засобами […]
Оскільки про походження самого свята ми вже говорили, не завадить поговорити також і про страшне. Наприклад — що таке взагалі “страшне”? Для початку, страшне або ж “моторошне” — естетична категорія. Фройд у 1919-му році у своєму есеї визначає моторошне як зіткнення “з чимось, що мало бути прихованим, а є показаним”. Натомість Лавкрафт услід за Едґаром […]
Як русизми стають русизмами? Логіка цього питання неочевидна, але: усі слов’янські мови походять зі спільної прамови. Саме тому всі слов’янські мови мають настільки схожий словниковий запас, що вивчення історичної граматики може бути достатньо, аби розуміти практично всі слов’янські мови. Але не завжди. Мови змінюються з багатьох різних причин, і подеколи ці зміни доволі химерні. Скажімо, […]
Для того, щоб аналізувати культуру, яку породила і трагедія, і атмосфера пізнього совка, яка її супроводжувала, нам доведеться звернутись до дисципліни, яка називається “Дослідження травми”. Ця дисципліна вивчає колективні та особисті переживання, які виходять за межі буденного досвіду людини. Нас цікавитиме колективна травма в мистецтві — як катастрофа впливає на нашу культурну поведінку? Як спільний […]
Як радянська політика вплинула на класику української літератури? Якщо дуже коротко: спотворила до невпізнаваности. Радянське літературознавство не могло взяти і викинути Шевченка, Франка чи Кобилянську з програми. Ці постаті були надто знаковими, їх читали і перечитували… до того ж, і Шевченко, і Франко, і Кобилянська, дуже добре надавалися для марксистського прочитання. Всі вони жили і […]
Література сьогодні вже не та. Інтернет, цифрові розваги, електронні книжки та ще ціла купа нововведень перетворюють читання справжніх книжок на рідкість, сьогодні ми читаємо вже не так, як колись… З останнім твердженням дійсно можна погодитись. Ми читаємо не так, як колись. Проте в другій половині ХІХ-го століття, у золоту добу більшости літератур, зокрема й української, […]
Біблія, Іліада, Повість минулих літ, Пісня про Нібелунґів, Робінзон Крузо, Московіада і цей матеріал уроків літератури. Всіх їх об’єднує використання технічних записів чи таблиць як частини оповіді. У цьому тексті буде окреслено трохи загальної теорії, пов’язаної з найнуднішим елементом будь-якого тексту. Але основний фокус буде на романі Данієля Дефо “Робінзон Крузо”, котрий, вступереч усьому, став […]
Ми звикли уявляти Середньовіччя як наскрізь клерикалізовані часи, коли церква контролювала всі наративи, а література складалася з житій святих та лицарських романів, збудованих за структурою житія святих. Звісно, середньовічне жанрове різноманіття далеко не того рівня, що нині, але й не таке бідне, як дехто вважає. Отож, доцільно поговорити про комедійну і розважальну літературу пізнього середньовіччя […]
Багато хто з нас знає про обмовки за Фройдом. Дещо менше людей читали “Психопатологію повсякдення” та знають, що обмовки працюють трохи не так, як поп-культура про них говорить. Попри все, Фройд досі залишається проблемною постаттю. З одного боку, він був одним зі справжніх першопрохідців у царині психології та психотерапії, заклавши основи науки про людську психіку. […]