Пам’ятники Пушкіну ‒ зносити чи ні?

Нині багато розмов точиться про те, що напад Росії на Україну нарешті дозволить людям прозріти і побачити, що пам’ятники російським і радянським діячам у наших містах і селах абсолютно зайві. Проте чи так це насправді? Подібні сподівання були в Михайла Грушевського і більш як сто років тому: “Всіма сими парадоксами й натяганнями, повторюваними так довго, […]

Чому все-таки не варто носити старі речі, навіть якщо дуже хочеться?

Багато хто вважає, що одягнути вишиту сорочку — це вже достатній вияв приналежності до українських традицій. І нібито чим старіша сорочка, тим ближчі ми до тих традицій. Проте, як би не хотілось ідеалізувати такий підхід, є одне велике але: текстиль недовговічний.   Ми вже писали, що сорочки були по суті білизною, тому це дуже індивідуальний […]

Одяг Аліни Паш: що не так і чому з автентичним одягом все не так просто

У підводці до пісні “Тіні забутих предків” на трансляції до Нацвідбору Аліна сказала, що на ній кімоно від Puma і сорочка, якій “фіг знає скільки років”. Твоя Підпільна Катеринка пояснює, що не так із цією фразою і носінням автентики загалом. Чи дійсно сорочка, про яку Аліна сказала, що їй “фіг зна скільки років”, старовинна? Виявилось, […]

Іван Нечуй-Левицький проти клятих галичан

Коли в 2019 році ухвалили новий правопис, навколо нього постало багато скандалів та дискусій в Інтернеті, а декому й досі не відлягло. Особливо часто можна було почути, буцім цей правопис калічить українську мову, або, що особливо смачно, “засмічує її галіцизмами”. Так от, це вже не вперше. Як ви могли зрозуміти, ми розібралися з усіма мовними […]

Масони і німецькі колоністи: про кого Шевченкове “Посланіє”?

Цього разу ми поговоримо про Тараса Шевченка. Точніше – про один дуже популярний вірш, окремі рядки з якого чули всі, читали повністю далеко не всі, а розуміли хіба одиниці, котрим пощастило із адекватними вчителями. Тому що для розуміння цього вірша треба знати як історію, так і теорію літератури. Адже це жанрово та формально один з […]

Правила, що насправді не правила

Якщо попросити пересічну людину пригадати перше, яке спадає на думку, правило української мови, то, найімовірніше, більшість згаданих правил стосуватимуться ортографії або граматики. Перші правила пояснюють, як пишеться певна група слів — наприклад, не з дієсловами пишеться окремо, крім дев’яти винятків. Другі правила пояснюють, як саме форма слова транслює його граматичне значення. Наприклад, до третьої відміни […]

“Слово о полку Ігоревім”: давньоукраїнський епос чи підробка?

Якщо питання автентичности Велесової Книги практично не постає і цей текст можна однозначно вважати підробкою, то зі “Словом о полку Ігоревім” ситуація куди складніша. І далі мова піде саме про цей куди контраверсійніший текст. Справедливо буде хіба почати з того, що дає підстави сумніватися в автентичності тексту. По-перше, жодного автентичного списку не існує. Гіпотетичний рукопис […]

Як українські аванґардисти змінили світовий кінематограф

Трохи більше ста років тому в кінематографі сталась революція, котра змінила його набагато більше, ніж поява звуку чи кольору. Звук та колір — це додаткові приємні функції, які доповнюють зображення, але не творять його. Натомість сто років тому на кіностудіях Одеси, Києва, Харкова, Москви й Петрограда внаслідок тривалих творчих експериментів десятків різних митців сформувалась нова […]

Чи справді в ескімосів 40+ слів на позначення снігу?

Існує міф, нібито в ескімосів є понад сорок слів на позначення снігу. Ви могли чути це по телебаченню на початку нульових, бачити у шкільних підручниках, в інтернеті або чути від своїх знайомих. І це вельми цікавий приклад філологічного міфу, адже в його основі лежить чиста правда. Проте є одне але. Історія про те, ніби ескімоси […]

Чому ми розуміємо одне одних?

Сегодни будем говорили про то, як балакає Україна. Найкоротша відповідь на це запитання — дуже по-різному. Перше, що слід знати про українські діалекти — Україна настільки величезна, що було б дивно, якби всі ми говорили однаково. Тож як ми говоримо? Спершу розберімося в термінології. Наріччя — це сукупність близьких діалектів, як географічно, так і за […]