Одяг Аліни Паш: що не так і чому з автентичним одягом все не так просто

У підводці до пісні “Тіні забутих предків” на трансляції до Нацвідбору Аліна сказала, що на ній кімоно від Puma і сорочка, якій “фіг знає скільки років”. Твоя Підпільна Катеринка пояснює, що не так із цією фразою і носінням автентики загалом.

Чи дійсно сорочка, про яку Аліна сказала, що їй “фіг зна скільки років”, старовинна?

Виявилось, що це зовсім не так, адже цю сорочку вишив і пошив відомий колекціонер і майстер Богдан Петричук. Він колекціонує народну вбирю, прикраси, фотографії, займається реконструкцією та дослідженням традиційної вишивки, зробив великий вклад в дослідження історії побуту Карпатського регіону і не тільки. Також він створює багато нових сорочок – і копій, і власних інтерпретацій в межах традиції. Серед його робіт як ручна вишивка, так і машинна, кожна його робота якісна і цінна, і це дійсно той майстер, чиї сорочки стануть справжньою культурною спадщиною на рівні з тією, яку ми нині звемо “автентичною”. І вищезгадану сорочку Аліни він пошив за зразком міртової сорочки — це назва одного специфічного рослинного візерунку на сорочках із села Старі Кути.

 

 Міртова сорочка, фото зі сторінки Анни Рогатинської

 

Чим те, що це нова сорочка, робить ситуацію певним чином гіршою?

Аліна чітко зазначила, що на ній кімоно від Puma, а це вже є культурною апропріацією. Оскільки Puma, великий глобальний бренд, і локальна, традиційна ноша — це дві речі, які дуже важко узгоджуються. Адже всі знають, які стосунки у великих брендів одягу зі Східними регіонами, де вони платять працівницям за пошиття цього одягу по кілька центів і утримують в жахливих умовах праці. Крім того, бренд Puma в українців викликає негативні асоціації через їхню співпрацю з Іваном Дорном – співаком, який під час війни продовжує давати концерти в Росії. Тому дуже дивно, що вона вважала за доречне сказати про кімоно Puma, але не про сорочку від українського майстра.

І тут додамо: Богдан Петричук підтвердив, що сорочка Аліни — його витвір і що вона нова. Тобто такі слова Аліни Паш означають: вона свідомо чи несвідомо не вказала, що це сорочка сучасного майстра, який величезну працю покладає на те, аби нині люди мали достойну заміну старовинній ноші, зроблену за традиційними канонами. Це надзвичайно кропітка і важка робота, яку слід оцінювати набагато вище, аніж речі від Puma. Бо на створення такої сорочки йде дуже багато часу та зусиль. 

 

Чому не можна популяризувати носіння автентичного одягу?

Сьогодні багато хто популяризує носіння автентичного одягу як чогось такого вінтажного, бохо, яке чим старіше, тим краще, бо це “речі сили”, в них є “енергетика” і т.д. Але їх насправді не можна так собі носити, бо такі сорочки, та й узагалі всі елементи давнього побуту — це артефакти для вивчення: якщо їх зносять, то не буде що вивчати.Ці речі — єдине, що нас сьогодні поєднує з тими предками, про яких співає Аліна, тому що давніших артефактів у нас катма. Давніші артефакти у нас просто спаплюжені, продані чи вивезені, а от речі кінця ХІХ-го століття і першої половини ХХ-го — ще є, і багато з них у людей по хатах, а не лише в музеях, тому зношувати їх не можна. Це жива історія, і це зразки традиції, яку потрібно підхопити і продовжити, а не доносити і спалити.

Сьогодні існує ілюзія, ніби таких речей безліч, що воно все однакове, але тут слід повірити фахівцям, які кажуть, що таких речей не настільки багато і вони не настільки однакові, як може здатися неозброєним оком. Якщо ви не знаєте цінності певних речей, тоді просто краще не вдягайте їх, а зверніться до нормальних фахівців за порадою. Повірте, що “давати друге життя” носінням — це не вихід. Текстиль недовговічний. Якщо ви хочете сказати: “А що тоді, хай зігниє/зітліє/міль з’їсть?” — то у нас для вас погані новини щодо того, як ви зберігаєте свою спадщину. Дбайте ретельніше, і міль не з’їсть. Носити для цього необов’язково.

Невдовзі ми зробимо детальніший матеріал про те, куди і з чим можна звертатися, щоб не прогадати.

 

Чому носити сорочку своєї баби — це не ок?

Ваша баба не носила сорочку своєї баби, бо сорочка — це натільний одяг, технічно — це білизна, вона персональна. На малих дітей шили сорочки з рукавів батьківських сорочок, тому що це були вже сто разів перепрані сорочки, які можна було вдягати на малюків, адже від прання жорстке домоткане полотно тоншало і м’якшало. Загалом люди колись носили свої сорочки так само, як люди сьогодні носять спідній одяг, ним не міняються і не передають у спадок. Так, з часом сорочки стали щедро декорувати, але оригінально це саме базовий натільний одяг. Деякі з найцінніших зразків народної вишивки для нас втрачені значною мірою через те, що людей ховали в цих сорочках, оскільки це також найкращий одяг, який вони мали. Як би нам не було боляче від цього нині, бо це дійсно прикро, та це традиційне використання одягу, поховання людини у її персональній вишитій сорочці. А носіння такого одягу на собі зараз є просто експлуатацією тієї спадщини, яка вам дісталась, до створення якої ви руки не доклали, і — якщо ви носите старі речі — до збереження якої також не доклали.

 

Що вважається історичною цінністю?

Тут достатньо процитувати Ірину Вачкову, яка досліджує бойківську вишивку: є речі, яким більше 60-ти років, але вони не завжди мають історичну цінність, а є речі до 60-ти, які мають історичну цінність. Звичайним людям дуже важко визначити, яка річ є цінною, тому про всяк випадок треба берегти все, що нагадує традиційну річ; якщо ви не впевнені — порадьтеся з фахівцями чи музеями, але в кожному разі не варто такі речі палити, нищити, різати, одягати на себе. 

 

Детокс Чи пісня Аліни Паш дійсно така глибока (і проукраїнська), як могло здатись: Аналіз можна переглянути тут

One thought on “Одяг Аліни Паш: що не так і чому з автентичним одягом все не так просто

  1. ЗГ says:

    Дякую за сміливість зачепити таку важливу тему. “…але в кожному разі не варто такі речі …, одягати на себе.” – на жаль це не аргумент, для тих, хто саме цього і прагне, а таких тисячі! На спроби їм щось пояснити у них є недолугі відмазки, за якими стоїть лише їхнє бажання покрасуватися “в автентиці”. Неодноразово намагався ворушити цю тему (ще в 2015 https://yd-1.medium.com/%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96-%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D1%88%D1%96-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96-7f95b8021872), і лише наживав (і наживаю) собі ворогів. https://yd-1.medium.com/%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-c3be0e38a1b6

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *