Як працює класичне оповідання
₴150
Для доставки Укрпоштою напишіть адресу в коментарі до замовлення. Відправниця: Дудка Катерина
Авторка: Флоренс Ґоє
Перекладач: Остап Українець
Редактор: Віктор Кропивний
Дизайнерка: Софія Басараб
Палітурка: м’яка
Кількість сторінок: 304
Рік видання: 2021
Немає в наявності
Флоренс Ґоє — відома дослідниця оповідань, котра поєднує науковий стиль та цікавий популярний виклад. Книжка “Як працює класичне оповідання” — це надзвичайно ґрунтовна екскурсія в жанр, із яким усі ми добре знайомі, але про який знаємо насправді дуже небагато. Чому Джойса відмовлялись друкувати в Ірландії? Чому Лєнін вважав оповідання Чехова ідеальним інструментом пропаганди? Все, що потрібно знати, від інструментів, якими автори досягають потрібного ефекту, аж до інших жанрів, від яких оповідання напряму залежить. Ця книжка підійде як людям, котрі хочуть самі навчитись писати, так і всім, хто хоче освіжити в пам’яті улюблену класику.
З питань міжнародної доставки звертайтесь на електронну пошту.
3 відгуки для Як працює класичне оповідання
Додати відгук
Схожі товари
Етнографія і фольклористика
Етнографія і фольклористика
Книгожерка –
Книжка «Як працює класичне оповідання» зацікавить вас, навіть якщо ви не дуже любите оповідання, як я, але іноді почитуєте.
⠀
Її авторка Флоренс Ґоє в дуже цікавій манері привідкриє двері в часи «класичного» оповідання і проведе стежками, якими ходили автори, пишучи їх у період із 1870 до 1925 року. Звісно, метафорично. Але ж усі ми любимо пригоди? І в жанрі нонфікшн це можливо, якщо дуже вірити в магію. То берімось за руку і гайда читати книжку (а я перечитувати, бо точно захочу).
⠀
Це зовсім не нудний нонфікшн (ну хіба може бути щось нудне про літературу?). Мені було неймовірно цікаво читати про всі нюанси оповідань, які тоді писали популярні автори: на що вони звертали уваги, що допускали, а що ні, про кого і як писали і багато всього іншого.
⠀
«Наприкінці дев’ятнадцятого століття майже всі оповідання автори писали для періодичних видань; так чи так автору доводилось пристосовуватись до ринку та вже сформованої публіки (спиратися на читача періодики, в якій він публікувався)».
⠀
Звісно, із тими оповіданнями, які пишуть автори зараз, це не порівняти, але цікаво зазирнути в минуле, правда ж?
⠀
А особливо, коли авторка згадує про відомих авторів і протягом книжки аналізує купу їхніх творів. І навіть якщо я не збиралась читати, то деяких тепер хочу 😏 Але нехай їхні імена залишуться таємницею (там навіть є японський письменник), вам буде цікавіше читати!
⠀
Надзвичайно приємно було побачити згадку про мого улюбленого Шерлока Голмса:
⠀
«Фаско проникливо порівнює це з насолодою від читання оповідань про Шерлока Голмса. Збитий із пантелику читач і сам Вотсон явно приголомшені геніальністю Голмса. Проте це не означає, що вони картатимуть себе за те, що не побачили деталь, яку великий розум, попри все, зумів розгледіти».
⠀
Ви ж так само почувалися? Ну скажіть 😁
⠀
Мені сподобалось, що тут не просто сухо подані факти, авторка ніби веде із нами бесіду за філіжанкою кави десь в затишній кав’ярні, в якій зупинився час. Бо стільки всього треба обговорити.
⠀
Цей нонфікшн буде корисним і цікавим і тим, хто пише, і тим, хто любить читати (не лише оповідання). Тепер я з великим нетерпінням чекаю на всі інші книги від Твоя Підпільна Гуманітарка!
Ярина (перевірений власник) –
перша але , сподіваюся, не остання книжка від цього видавництва. дякую!
Сергій –
Через всю книжку авторка згадує російських шовіністів, наче вони є взірцями авторів оповідань. Розумію, що їй всеодно, та й книжка вийшла до 24.02. Але напрягає конкретно, дочитував аби дочитати. Не зрозуміло, чому обмежено 1925 роком, коли після того були Дал, Бредбері і Дік, які явно не гірші за якихось чехових і тургєнєвих…