Мовно-літературне комбо: “Мова-меч” + “Українські митці про красне письменство”

Книжка “Мова-меч” – це спроба відповісти на питання: Чому наші стосунки з мовами саме такі? Чому і зараз є люди, яким соромно говорити мовою власних батьків чи дідів? Чому нам буває соромно за рідні діалекти? Чому деякі з нас досі вважають, що мова – це нейтральна річ у собі, і не знати мову власної країни – це нормально? Чому на території сучасної Росії прямо зараз гине стільки мов? Чому якась мова комусь здається вищою, а якась – нижчою? Мова-меч у ста невеликих розділах описує мовну реальність СРСР. Книжку можна починати читати з будь-якого розділу. Це науково-популярне видання для широкого кола читачів про мовні стосунки на тлі радянського періоду.
Мова-меч – це не заклик озброюватись мовою, як мечем. Ця книжка описує те, як в Радянському Союзі мечем стала російська. Рідна мова у боротьбі з імперіями має стати щитом.

Антологія “Українські митці про красне письменство від Середньовіччя до модернізму” — мандрівка складним лабіринтом української літератури, де ви знайдете роздуми письменників про мистецтво писати і про роль мови, про стиль та силу слова. Від перших нерішучих спроб літературної теорії середньовіччя до сміливих пошуків аванґардистів і насичених національними сенсами текстів пражан, тут кожна сторінка наповнена питаннями й відповідями, сумнівами й надіями.
Лаконічні та влучні коментарі дослідниці Ольги Петренко-Цеунової, як світло ліхтаря, допомагають побачити цілісний процес і водночас підсвічують вагомі деталі: як кожне покоління авторів залишає слід, а їхні голоси тчуть тканину української літератури — такої ж мінливої, як час, і такої ж вічної.