Два великі західноукраїнські етнорегіони – Гуцульщина і Покуття – багато в чому подібні, проте по-своєму унікальні та своєрідні. Наприкінці 19 століття вони привернули увагу етнографів, завдяки чому маємо кілька ґрунтовних праць про побут, традиції та фольклор цих країв. Зокрема праці “Гуцульщина” Володимира Шухевича та “Покуття” Оскара Кольберґа, найповніші етнографічні дослідження цих регіонів.
Перевидання фундаментальної праці Володимира Шухевича «Гуцульщина» (у п’ятьох частинах, 1899–1908 рр.) здійснюється репринтним способом і вперше виходить під однією палітуркою. Досі «Гуцульщина» залишається зразком самовідданої праці у справі збереження автентичної української культури та багатющим джерелом знань про традиційне життя гуцулів.
Для перевидання написано передмову (Андрій Карпенко) та післямову (Михайло Глушко), що з’ясовують роль пропонованої праці на момент її виходу на початку ХХ ст., а також актуалізують значення «Гуцульщини» сьогодні.
“Покуття. Етнографічний нарис” – це перше видання “Покуття” Оскара Кольберґа українською мовою, частини хрестоматійного багатотомника “Народ. Його звичаї, спосіб життя, мова, перекази, прислів’я, обряди, чари, набутки, пісні, музика і танці”. Українське видання доробку польського дослідника починається з огляду надзвичайно багатого і відносно маловідомого руського краю, що лежить над Дністром поміж Гуцульщиною і Поділлям. Тут розглянуто географію, мову, одяг, звичаї, обряди, зокрема весільні, пісні та ігри.






































Відгуки
Відгуків немає, поки що.